ЗВЕРНЕННЯ ДО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ Предстоятеля УАПЦ Блаженнійшого МАКАРІЯ Митрополита Київського і всієї України з нагоди Дня Незалежності України
Дата проголошення Незалежності України - 24 серпня 1991 року, стала тим днем, про який мріяли справжні українські патріоти: гетьман Іван Мазепа, січові стрільці, наші повстанці та інші люди, яких відправляли на заслання у сибірські лагері. Цей день започаткував нову еру в українській історії. Ми складали Богові подяку за те, що наш народ скинув з себе кайдани довголітньої неволі. Нам здавалось, що Україна стала по-справжньому вільною. Але й по сьогоднішній день, вона переживає труднощі через війну, через економічні, політичні та морально - релігійні негаразди. На жаль, наша держава ще не позбулася всіх прислужників Кремля, яких Тарас Шевченко називає "дітьми юродивими". Серед них є чимало й українців, яких він називає "рабами, підніжжям, брудом Москви".
Псалмопівець Господній, вірний син свого народу, з глибини душі голосив: "Якщо я забуду за тебе, Єрусалиме, нехай забуде за мене правиця моя! Нехай мій язик до мого піднебіння прилипне, якщо я не буду за тебе пам'ятати, якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою!.." (псалом 137: 5 - 6).
Нехай нам допоможе Господь в тому, щоб усі українці, які живуть на українській землі, а з ними й люди інших національностей, що проживають на теренах нашої держави, проявляли свою палку любов до нашої Батьківщини - матері нашої України та Золотоверхого Києва.
В цю річницю, коли ми відзначаємо День проголошення незалежності нашої держави України, нам необхідно задуматись над тим, що є необхідним для збереження цієї незалежності і нашого майбутнього.
Насамперед ми повинні любити свій народ і один одного. Патріотизм - це чеснота, продиктована п'ятою заповіддю Божою: "Шануй батька твого та матір твою..." Українці повинні пам'ятати, що крім рідної матері, у кожного з них є ще Матір - Україна, яка передала їм мову, звичаї і культуру.
Дорогі мої! У нас є Мати, хоча у кремлівських сил є велике бажання, щоб ми її забули. Але згадаймо слова великого нашого проповідника Тараса Шевченка: "Бо хто матір забуває, того Бог карає..." Над цими пророчими словами необхідно задуматися багатьом, особливо в цей важкий час, який настав не тільки для нас, але й, можливо, для наступних поколінь.
Наш патріотизм не повинен бути лише на словах, як це зазвичай буває, патріотизм вимагає жертви, відданості Батьківщині, бо жертвою і кров'ю поколінь здобувається воля народу. Наші співвітчизники робили це на Майдані, а сьогодні тисячами віддають свої життя у цій війні з сусідньою державою Росією.
Для незалежності і справжньої свободи держави необхідно Божого Благословення. У 1787 році перший Президент Сполучених Штатів Америки, а спільно з ним і п'ятдесять співвітчизників, обговорювали про подальшу долею їхньої країни. Тоді взяв слово відомий американський політичний і громадський діяч Веніамін Франклін, промовивши пам'ятні слова: "Панове, молімося всі! Я дожив до глибокої старості, і чим довше живу, тим більше переконуюсь, що Бог править долею народів. Якщо волосина з голови людини не падає без волі Бога, як можна створити державу без Його допомоги?" Тому я нагадую про те, щоб ми, церковні люди, а також і всі державні мужі молилися, пам'ятаючи слова цього американського патріота. Молилися до Бога, до Пресвятої Богородиці і всіх святих землі Української.
Хто, як не Україна, у теперішній важкий час потребує особливого Божого благословення, щоб перемогти випробування сьогодення. Наш спільний ворог не спить і не дрімає, а по-диявольськи намагається внести смуту у наше життя.
Хочу згадати й про те, що наша любов до своєї Батьківщини нерідко проявляється через певні з'їзди, маніфести та резолюції різного змісту. Все те, що ми робимо декларативно, необхідно підтвердити своїм християнським життям і відповідними вчинками, так, як це зробив христитель Русі рівноапостольний Великий князь Володимир, за що його наші предки називали "красним сонечком". Якщо б таке "сонечко" було би на теренах Донецької і Луганської областей, то, можливо, Путін та його найманці не мали б що робити на нашій землі.
Для визволення нашого народу від неволі Кремля і заради збереження нашої держави, потрібна не лише фізична зброя, без якої не можливо обійтися у сьогоднішніх реаліях, маючи такого "сусіда", нам потрібні Благословення і поміч Всевишнього Творця, бо у Його руках спочиває доля кожного народу.
Для того, що втримати незалежність своєї Батьківщини, для нас потрібні не тільки фахівці серед полководців та державних урядовців, нам потрібні ревні патріоти серед українських громадян, які є побожними християнами. Пам'ятаймо слова Господні про те, що Він вислуховує молитви праведних. Невірство завжди виховує егоїстів, які, відповідно, не маючи засад християнства і моралі, знущаються над людьми.
Шановні українці!
Святе Письмо хвалить старозавітніх біблійних повстанців Маковеїв за те, що вони боролися руками, захищаючи істинну віру, а серцем молилися до Бога. Якщо Україна матиме таких борців і героїв, які були на Майдані, а у теперішній час на цій війні, а ця мужність і відвага буде проявлятися не тільки у вчинках простих громадян, але й у владних кабінетах і у Верховній Раді, Україна вийде переможцем після завершення цих воєнних діях, перемігши водночас і всі інші труднощі - зовнішні й внутрішні, втішаючись добробутом та своєю незалежністю.
Принесімо Богові свої щоденні молитви та піст за мир у всьому світі та у нашій рідній Україні.
Щиросердечно вітаю всіх українців з Днем Незалежності.
Молімо Господа, щоб ця Незалежність була очевидною на всій нашій землі, як це було 24 роки назад, коли ми її отримали.
Бажаю всім нам добра, здоров'я, єдності, миру, Божого заступництва і благословення.
Слава Україні, слава Героям,
слава їхнім батькам, дружинам і дітям.
