Притча про таланти ЄВАНГЕЛІЄ ВІД Мф. 25:14-30
Слава Ісусу Христу! Дорогі у Христі брати і сестри! Біблія говорить: «Роздумуйте про Господа в правоті й у простоті серця шукайте його! (Книга Мудрості 1.1). У притчі про таланти Господь дуже мудро, а притім доступно і просто для кожного з нас навчає про головні засади Царства Божого, виявляє закон справедливості і Суду Божого. Образ господаря, що роздав рабам свої таланти показує нам Отця Небесного, а раби його – то всі люди. Такі різні за здібностями і харизмою, за сміливістю і працьовитістю і ще багато-багато чим. Згідно з тими відмінностями й здібностями, Бог наділяє кожну людину Своїми дарами-талантами. До речі, слово «талант» у притчі означає не зовсім те, що ми звикли розуміти під цим терміном. В житті, ми називаємо деяких людей талановитими. Наприклад: артистів, вчених, спортсменів та ін. Тобто слово «талант» насамперед означає якесь особливе обдарування, здібності до чогось. В сьогоднішній притчі термін «таланти» слід розуміти і в прямому, давньому значенні – певну кількість грошей, яку господар дав своїм рабам, і в теперішньому – різні обдарування, які Господь дає кожному, а ще – в духовному значенні – особливі духовні дари. У притчі йдеться саме про гроші. Тут цілком резонно напрошується висновок: маючи більше грошей, людина все ж таки отримує більше можливостей для примноження їх. Отже, той раб, який отримав більше, цілком зрозуміло, зумів більше примножити добро свого пана. Однак, як мовиться, не все так просто. Ось один показовий життєвий приклад: Марта Беррі, відома американська просвітянка й засновниця Беррі Колледжу в Джорджії, мріяла допомогти дітям. Вона відкрила школу для бідних, не маючи ні книг, ні приміщення, ні грошей. Коли Марта звернулася за допомогою до Генрі Форда – «батька» автомобільної індустрії США, одного з найбагатших людей усіх часів, той порився в кишенях і видав їй 10 центів. Така дія мільйонера могла образити будь-кого, але не Марту. Вона взяла монету, купила насіння, посадила город, продала врожай, купила нового насіння і знову посадила город. Через чотири роки Марта назбирала достатньо грошей, щоби купити для школи старе приміщення. Після цього вона повернулася до Форда зі словами: «Подивися, що зробили твої 10 центів!». Форд був настільки вражений, що пожертвував школі мільйон… Таким чином, володіючи навіть одним талантом грошей, при бажанні і старанні можна було отримати прибуток. Те ж саме відбувається і в символічно-переносному значенні. Бог посилає Свої дари всім, кожному по його мірі. Тому нема нікого обділеного. Навіть ті, що отримали один талант – отримали щедро і коли докладуть достатньо зусиль, зможуть показати блискучий результат. Це переконливо доводять історії з відомимим людьми. Для прикладу, Ейнштейн, видатний фізик усіх часів, навчився говорити лише в чотири роки, а читати в сім. Ісаак Ньютон погано вчився в школі, проте став великим вченим; Вернер Фон Браун, видатний конструктор ракетної техніки, провалив алгебру дев’ятого класу; Волта Діснея дирекція газети звільнила за «відсутність креативності». В Канзасі він не зміг продати жодного мультфільму. Його звинувачували в цілковитій відсутності таланту. Щоби хоч якось прожити, Дісней влаштувався до місцевого храму малювати афіші. Йому не було, де жити, тому священик дозволив облаштуватися в церковному гаражі. Дісней ділив гараж із великою родиною мишей, одну з яких художник назвав Міккі. Пізніше це мишеня стало суперзіркою з іменем Міккі Маус… Ці приклади свідчать, що кожна людина, володіючи хоча б «одним талантом» як той раб із сьогоднішньої притчі, може досягти хорошого результату. В духовному плані Бог не обділив нікого. Так, хтось отримує більше, хтось менше. Проте отримує кожен: душу і життя, схильності до певних чеснот і покликання, і найголовніше – можливість осягнення святості та спасіння. Хоча б взяти один талант – земне життя. Правильно ним розпорядившись, людина може отримати ще один – життя у вічності, в Царстві Божому. А це вже навіть дуже-дуже багато. На могилі одного пастора – Ріка Уоррена зі США (похований в Каліфорнії) написані такі слова: “Принаймні, він старався!». Рік сам заповів їх там написати. Перед тим, як померти, він сказав, що не виконав усіх завдань, які Господь ставив йому протягом життя, проте старався прожити своє життя так, щоб воно чогось вартувало, зробити щось визначне, що існувало би і після нього. «Неважливо досяг я цього, чи ні – говорив Рік Уоррен. – Важливо те, що я намагався». Тому, дорогі браття і сестри, не будьмо подібні на лукавого й лінивого раба, а стараймося зробити все, щоб побороти в собі гріх, і примножити Божі дари. Все, що можемо, щоб спастися. Памятаймо: «Царство Боже силою здобувається, і ті, що докладають зусилля, осягають його»(Мф.11.12). Пам’ятаймо: спасіння, святість, вічне життя – це те, що під силу кожному. Навіть тому, хто дуже слабкий і грішний, однак не здається, кається, бореться, вірить і не опускає рук. Амінь.
Митр. прот. Роман Сотник, декан Миколаївський
